Список разделов › Мариуполь › Старый Мариуполь
L.V. писал(а):на последней карте дано изображение свято-Николаевской казацкой церкви?
DSitni писал(а):L.V. писал(а):на последней карте дано изображение свято-Николаевской казацкой церкви?
А в том месте - когда-нибудь раскопки - делали ?...
Анотація:
У збірці представлена публікація джерел, що стосуються повстання на Правобережній Україні 1768 року. Джерельна база публікації охоплює справи № 227, 228 та 229 фонду № 229, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. Документи цих справ подають відомості про перебіг Коліївщини на Правобережжі, інформують про активізацію гайдамацького руху на Запорожжі в цей час, висвітлюють превентивні заходи Коша у боротьбі з гайдамацтвом на території Вольностей, розкривають невідомі та маловідомі прізвища гайдамацьких ватажків та діяльність їхніх загонів. Публіковані джерела містять відомості про запорозько-польські і козацько-татарські стосунки цієї доби.
Цей том продовжує серійну багатотомну публікацію корпусу документів архіву Коша Нової Запорозької Січі; водночас ним розпочинається нове видання документальних і наративних джерел до історії Коліївщини, 250-річчя якої відзначалося 2018 року.
Видання розраховане на науковців, викладачів і студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України
Зміст:
Коліївщина: у пошуках нових наукових форматів (Вступне слово до археографічної серії) … 5
"И для чεго вы толъко слабое смотрεніε имѣете, что могутъ свободно изъ вашихъ подчинεнныхъ выходитъ такія разбоиничεскія партії … " (Повстання 1768 року в документах Коша)
Археографічна передмова … 46
ДОКУМЕНТИ
Справа № 227 … 55
Справа № 228 … 222
Справа № 229 … 376
НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ
Коментарі … 397
Словник застарілих та рідковживаних слів … 432
Іменний покажчик … 439
Список старшини Війська Запорозького Низового, яка згадується в документах … 459
Географічний покажчик … 461
Список скорочень, вживаний у документах … 470
Список слів під титлом … 471
Список умовних скорочень … 472
Хронологічний перелік документів … 473
http://resource.history.org.ua/item/0014799?fbcli ... ySX0XyxYBwiKqRkNRbA9PFLaxuYCxk
Да, фотокопия отвечает документу-переводу. Что же касается "деревни Пул” (Pul kö-yünün), это место можно прочитать именно так, но можно прочитать и как “полковник”(pul-kov-nik). Скорее всего так и есть:
Qalmuyş nam mahalde olan pulkovnik qazaqlarından gelüp Qayalı nam mahalde sakin olan qoşlarda üzerine Sa’adullah Odaman nam adamın odamanın …’
‘[хтось] з козаків полковника, який є у місці під назову Калмуїш, прийшли на отамана (себто пастуха) чоловіка на ім’я Саадулла Одаман, який мешкає у кошах, що у місцевості під назвою Каяли’
<…> Історія Маріуполя і Приазов'я
<...>
Одна з найперших середньовічних карт Азовського і Чорного морів італійця П'єтро Весконте. Точніше, портоланів 1314 і 1318 років, на яких картограф на місці майбутньої козацької фортеці Кальміус і грецького Маріуполя зазначив приморське містечко Папакому (лат. Рарасоmа).
Містечко зазначається в гирлі немалої на той час річки ~ теперішнього Кальміусу. До якого при супутному вітрі можна було доплисти від Босфору Кімерійського (тодішньої Керченської протоки) за дві-три доби по прямій, тримаючи курс норд-норд- ост. Варіанти нічних стоянок передбачалися на острові в районі коси Должанської, на сусідніх Бердянській, Білосарайській та інших косах.
При спрятливій погоді до Папакоми можна було доплисти без відпочинку вночі і поповнити запаси їжі і води. На лоціях АМ ХІХ-ХХ століть саме в гирлі Кальміусу локалізують джерела питної води, що для мореходів було вкрай важливо. Наступні зупинки для обміну товарів і ночівлі могли бути на островах у гирлах Міусу і Дону. Острів був безпечнішим для відпочинку, тому на них полюбляли зупинятися мореплавці всіх часів і народів. За оцінкою археологів, свої таємниці і майбутні знахідки охороняє Горострів і терени азовстальського порту.
Кінцевим або важливим проміжним пунктом на меотійській ділянці Великого Шовкового шляху була Тана (Танаїс античності, теперішній Азов). У ХІІ-ХV ст. (до приходу в 1475 році османів) північне узбережжя Понта і Меотіди з недешевого дозволу місцевих ханів контролювали генуезці і на якійсь час венеціанці. Для боротьби з конкурентами від Дунаю до Кавказу (у тому числі на півдні ЧМ) вони активно використовували на морі і суші козаків. Перша писемна згадка про них (cozaks латинською) зафіксована у Генуезькому Статуті 1449 року двома статтями щодо податкових пільг козакам.
Доречно нагадати, що саме до Папакоми з усього Надазов'я і басейну Кальміусу (який тоді був значно ширше і повноводніше) водними і степовими шляхами доставляли товари місцеві племена тюрків-кочовиків. Але шкіра, вовна, коні і овці степовиків користувалася не таким попитом, як зерно, мед, залізні, льняні та інші вироби землеробів-слов'ян українського лісостепу. Які з невеличкими переволоками між річками мали можливість доставити сюди на експорт товари з Лівобережжя Дніпра і Сіверського Донця ~ звісно, з дозволу і "подяками" місцевим ханам.
Важливим експортним товаром була чорна ікра і червона риба, яка виходала на нерест і нагулювала вагу в цих водах. Так як татари-м'ясоїди вважали нестатусним ловити рибу, рибальством століттями займалися українці - чумаки, козаки та інші рибалі середньовічних часів. Нагадаю про унікальну знахідку: листа- наказу від 1652 року гетьмана України Богдана Хмельницького про будівництво в гирлі Кальміусу паланкової фортеці! З цього року можна рахувати і відлік постійного козацького поселення і фортеці ~ аж до заселення цих теренів і заснування у 1780 році Маріуполя кримськими греками.
Ну а портолан генуезця Весконте свідчить, що за століття до "воссоєдінєнія" Російської імперії з Кримським ханатом тут були приморські міста і порто-пункти, де важливу логістичну, торгівельну і охоронну функції виконували українське козацтво, чумаки, купці й рибалі.
L.V. писал(а):На Фейсбуке обнаружилась новая чудесная версия украинской истории Мариупольщины.
Сейчас этот раздел просматривают: 112 гостей