МАРІУПОЛЬЦІ ОЧИМА ГОСТЕЙ МІСТА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДЖЕРЕЛ
ОСОБОВОГО ПОХОДЖЕННЯ ХІХ ст.)
Арабаджи С.С.
Унікальні відомості про характер і менталітет людей, можна дізнатися після опрацювання
джерел особового походження: записок мандрівників, матеріалів експедицій, подорожніх нотаток.
Німецький дослідник В. Шульце об’єднує ці джерела поняттям «его-документи» [4, с. 61]. Вони
здатні передати не тільки фактичні свідчення сучасників, а й оціночні судження, емоційну
атмосферу, дух епохи. У центрі зазначених творів знаходились люди. Через їх сприйняття, через
оцінки оточуючих їх людей, ми маємо можливість познайомитись зі сприйняттям мешканців
Маріуполя та наданими характеристиками населенню міста.
В 1847 р. в газеті «Московские ведомости» вийшла публікація Х. Бока «Месяц в
Мариуполе». В нотатках мандрівник описав свої враження від перебування в місті і відвідування
грецьких селищ, навів спостереження щодо грецького населення. Автор вважав, що греки були
кмітливими та винахідливими в торгових справах. Довге сумісне проживання греків з татарами в
Криму, наклало відбиток на життя грецького населення, як приклад, Х. Бок зазначив, що жінки
вели замкнутий спосіб життя, не навчалися, були обмеженні в спілкуванні з незнайомими
чоловіками [1, с. 1045].
У 1849 р. була опублікована праця Г. Тітова «Письма из Екатеринослава», в сьомому листі
«Мариупольские греки» він охарактеризував грецьке населення міста. Автор вважав, що характер
греків мав багато рис приємних і гідних похвали. На його думку, вони у своїх вчинках були
шляхетні й нездатні до ницості, торгували чесно й не виявляли ганебної тяги до збагачення, один
одному виказували щиру прихильність і повагу. У їхніх родинах завжди панувала тиша, взаємна
згода й любов, не було помітно навіть тих божевільних ревнощів, якими чоловік часто
переслідував свою дружину, як це бувало в інших народів. Автор листів відзначав, що
стримування у греків – загальна чеснота: між ними майже ніколи не буває п’яниць [3, с. 147].
І. Христофорович-Лобко, мандрівник, що відвідав місто у 1871 р., опублікував свої враження
в газеті «Ведомости Таганрогского градоначальства». Перше, що кинулося в очі авторові нотаток,
це те, що в Маріуполі, який вважали переважно грецьким містом, крім греків мешкали українці,
росіяни, французи, італійці, євреї та представники інших народів. Таке різноманіття вразило
мандрівника строкатістю костюмів та поліфонією мов [5, с. 218].
В Маріуполі, як торговому місті, дуже яскраво була помітна відмінність між бідним і
багатим населенням. Багаті були представлені купцями зі значим капіталом, які мали гарні
будинки та вдягались відповідно їх стану. Купці з меншими фінансовими можливостями
намагались «дотягнутися» до багатих, але їм це вдавалося тільки в одязі. Бідне населення мешкало
в передмісті, по їх зовнішньому вигляду та стану помешкань автор прийшов до висновку, що жили
вони в злиднях. І. Христофоровича-Лобко описав основні заняття неспроможного населення та їх
відпочинок. Чоловіки зазвичай ходили працювати на пристань, виконували роботу вантажників
або працювали «забродчиками», жінки продавали товари на ринку. У вихідні дні в місті, за
висловом автора нотаток, прокидалося життя, повне «непринужденного разгула», під час якого
населення витрачало всі зароблені гроші [5, с. 223].
І. Христофорович-Лобко був розчарований станом освіти в Маріуполі, його вразила
відсутність бажання в молодих людей займатися саморозвитком. На думку автора, молодь не
читала книжки та газети. У нотатках мандрівник навів типову відповідь на питання стосовно
низького стану розвитку самоосвіти в молоді міста: «Иначе мы и не можем поступать, мы должны
жить в обществе, должны подделываться под требования общества, общество назовет нас
чудаками, если мы придя куда-нибудь в гости, заведем серьезный разговор о каком-нибудь писателе; или о чем-нибудь другом серьезном; нам некогда заниматься такими штуками
(самообразованием) у нас много знакомых и мы должны бывать у них» [5, с. 223].
У 1890 р. Маріуполь і грецьки села відвідав Ф. Браун – приват-доцент Санкт-Петербурзького
університету. Його відрядження було організовано на кошти Імператорської Археологічної комісії
і Російського географічного товариства. В Маріупольському повіті він провів 10 днів і за цей час у
дослідника склалося враження від грецького населення міста. На думку Ф. Брауна греки були
дуже відкритими, доброзичливими і дружелюбними людьми, які щиро цікавились його справою і
всіляко намагались йому допомогти. У своїй роботі Ф. Браун спеціально письмово висловив
грекам свою вдячність за це [2, с. 80].
На думку дослідника, зовнішність у грецького населення була приблизно однакова. Вони
були середнього зросту, міцної статури, мали смуглявий колір шкіри, чорне кудряве волосся,
великі темні очі, ніс з горбинкою та широкі губи. Ф. Браун зазначив, що серед греків зустрічалися
особи з зовнішністю «готського типу», які були вищі за зростом, більш міцної статури, мали
золотаве з рудавим відтінком волосся, світлу шкіру, червоні щоки та губи, прямий невеликий ніс.
Як приклад розповсюдження такої зовнішності, приват-доцент навів існування серед греків
прізвища Чалбаш, яке перекладається як «біла голова» [2, с. 84].
Спираючись на інформацію надану священиками, Ф. Браун написав, що серед грецького
населення за межами будинку працювали тільки чоловіки, з чого він зробив висновок про
збереження особливостей кримського життя і татарського впливу в середовищі греків. На думку
автора, греки народ чесний, який не зловживав спиртними напоями [2, с. 86].
Таким чином, автори джерел особового походження звертали увагу на особливості життя та
характеру маріупольців, які відрізнялися від їх власних, намагались підкреслити вади та чесноти
городян. Спираючись на особистий досвід порівнювали та робили висновки щодо причин певних
особливостей, наприклад, автори наголошували на сильному впливі на греків проживання разом з
татарським населенням у Криму, яке простежувалось і через сто років після їх переселення у
Приазов’я. Цей вплив позначився на розподілі обов’язків між жінками і чоловіками, правилами
спілкування тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1 Бок Х. Месяц в Мариуполе / Х. Бок // Московские ведомости. – 1847 – № 136 – С. 1044 –
1046
2 Браун Ф.А. Мариупольские греки / Ф.А. Браун // Живая старина. – СПб., 1890 – Т. 1 –
Вып. 2 – С.78-92.
3 Титов Г. Письма из Екатеринослава / Г. Титов. – Одесса: Типография Брауна и К., 1849 –
167 с.
4 Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть мастерством историка / Д. Тош. – М.:
Издательство «Весь мир», 2000 – 296 с.
5 Христофорович-Лобко И. Очерки Мариупольского округа / И. Христофорович-Лобко //
Ведомости Таганрогского градоначальства. – 1871 – № 36 – С. 218; № 38 – С. 223; № 48 –
С. 253-254.